Міністерство закордонних справ України направило ноту протесту до Угорщини у зв’язку з інформацією про наміри провести під українським посольством у Будапешті акцію «Самовизначення для Закарпаття».

«МЗС повідомив нашому посольству про акцію 13.10 під гаслом «Самовизначення для Закарпаття». Це що, Будапешт підтримує сепаратизм? Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію! Впевнені, Угорщина й надалі поважатиме територіальну цілісність України», – написав глава МЗС Павло Клімкін у своєму twitter.

Із закликом вийти під вечір 13 жовтня під посольство України в Будапешті на акцію за «національне самовизначення угорців Закарпаття» виступили в угорській релігійній протестантській організації «Церква повернення додому».

В акції анонсована участь двох угорських діячів, яких нещодавно не пропустили з Угорщини до України на кордоні на Закарпатті, – депутата Європарламенту Крістіни Морваї, представниці крайньої правої угорської партії «Йоббік», і юриста Тамаша Ґауді-Надя, що теж належить до цієї ж партії.

У Державній прикордонній службі наприкінці вересня повідомляли, зокрема, що стосовно Крістіни Морваї було виконане доручення Служби безпеки України про заборону їй в’їзду до України до липня 2019 року у зв’язку з тим, що 2014 року вона відвідала окуповану частину Донбасу і висловлювала там підтримку керівництву бойовиків.

Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема його статті про мову освіти – державну українську, – яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.

Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений Україною закон «Про освіту». У Будапешті вважають, ніби стаття цього закону про мову освіти, державну українську, загрожує національним меншинам в Україні, зокрема угорській, що живе в частині Закарпаття. 

Міністр освіти України Лілія Гриневич у своїх публічних виступах категорично заперечує тезу про те, ніби закон звужує права нацменшин. За її словами, мовою нацменшин збережеться викладання певних предметів, але пріоритетним напрямком у школі, згідно з освітньою реформою, є викладання державною мовою.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону «Про освіту». Крім того, закон надіслали на експертизу Венеційської комісії Ради Європи.

 

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…