23 січня у Львові попрощались із Омеляном Ковалем, який був одним із лідерів Організації українських націоналістів (бандерівське крило) і в’язнем нацистського табору Аушвіц. 98-річний мешканець Львова помер 19 січня 2019.

Прощання з Омеляном Ковалем відбулось у львівському Святоюрському соборі.

«Сьогодні для мене сумний день. Це людина була гарного настрою. Як лікар, я не чула від нього скарг. Омелян Коваль в Україні організовував товариство імені Ващенка. Для освіти зробив за роки незалежності більше, аніж всі міністерства. Це був чоловік надзвичайної енергії і розуму, який тихо і спокійно, з любов’ю вмів переконувати. Навіть у Луганську зумів відкрити товариство Ващенка. Чоловік мав таке багатогранне життя і важке, а дожив майже до 100 років. Він завжди був громадянином України, не брав іншого і дочекався українського паспорта», – каже лікар покійного Анна Семенюк.

Омелян Коваль народився 4 лютого 1920 року в селі Рахиня Долинського району Івано-Франківської області. У 1938 році вступив в ОУН, мав псевдо «Дем’ян» і входив у провід організації.

Омелян Коваль у 1941 році був арештований німецькими окупантами, перебував у Львові в тюрмі на Лонцького, а потім до 1945 року у концтаборі в Аушвіц. На руці Омеляна Коваля протягом усього життя зберігся його табірний номер – 49730. В Аушвіці Омелян Коваль перебував із двома братами провідника ОУН Степана Бандери. Його допитували найвищі чини гестапо у концтаборі.

«Після 1941 року, коли він у Долині проголосив незалежність, був арештований із 1500 іншими оунівцями. Він тоді взяв на себе всю відповідальність за цей вчинок. Німці мали тоді призначити винного за цю подію, він не втік і зголосився на гестапо, щоб не підставити інших. Опинився в концтаборі і там виживав і підтримував інших. Феномен його в тому, що у таборі він видавав свій журнал. Збирали інформацію з німецького радіо, преси і подавали свої відомості. Омелян Коваль, вийшовши з тюрми, продовжував працювати», – говорить історик Микола Посівнич.

У післявоєнний час Омелян Коваль був в еміграції в Німеччині, потім у Бельгії. Він був близьким соратником і послідовником Степана Бандери, був на похороні провідника і ніс домовину з його тілом.

У 1997 році Омелян Коваль отримав українське громадянство і переїхав на постійне проживання у Львів разом із дружиною.

Протягом останніх п’яти років Омелян Коваль важко хворів. Оунівець написав книгу «Спомини мого життя», де розповів про своє важке життя і те, що пережив у Аушвіці.

Омеляна Коваля поховали у Львові на Личаківському цвинтарі.
…