Будувати будь-які прогнози – справа геть невдячна. Але, я вважаю, суспільство має знати, до чого треба бути готовим. Тому пропоную найбільш вірогідний сценарій після можливої перемоги Володимира Зеленського в другому турі виборів. Яким президентом буде Зеленський і яка ситуація складеться в країні на чолі з людиною без політичного досвіду?

Зеленський буде слабким президентом

Жорстко огризатися, зухвало перебивати та демонстративно класти слухавку під час розмови з Петром Порошенком – це одне. В якійсь мірі, це демонстрація альфа-поведінки. Це була така відповідь Порошенку на заклики «будь мужиком». Формат дозволяв проявити себе «сильним».

Але формат управління державою набагато складніший. Однієї нахабності, нічим не підкріпленої, недостатньо.

Зокрема, в нашій парламентсько-президентській республіці Зеленський, на відміну від Порошенка, не буде мати в парламенті власної політичної сили, яка входить до коаліції. Принаймні, в період до чергових виборів 27 жовтня.

А шансів на розпуск парламенту в Зеленського практично немає. Згідно з Конституцією, у Зеленського буде гіпотетична можливість, за умови відсутності коаліції протягом 30 днів, на розпуск парламенту до 27 травня. Але Верховна Рада може призначити день інавгурації на період 28 травня–3 червня. І тоді терміни будуть прострочені.

Тому Зеленський вимушений буде тимчасово співіснувати з чинним складом парламенту. Причому, не просто співіснувати, а домовлятися. Бо єдині кадрові рішення, які Зеленський зможе самостійно зробити без узгодження з парламентом – це призначити секретаря РНБО, вище командування ЗСУ, половину складу Нацради з питань телебачення і радіомовлення, половину складу Ради Нацбанку.

А кандидатури на посади міністра закордонних справ, міністра оборони, генпрокурора, голови СБУ мають отримати більшість підтримки в парламенті. Інакше, президент буде, як валіза без ручки.

Радники Зеленського вже обмовились у ЗМІ щодо «секретного плану» для Верховної Ради. Можна припустити, що Зеленський спробує шантажувати депутатів відмовою підписувати ухвалені закони (тоді доведеться долати вето 2/3 голосів), а уряд – зупинкою дії актів з подальшою перевіркою їх на конституційність у Конституційному суді.

Це буде параліч влади і взагалі стан кризи до парламентських виборів. Однак є сумніви, що Зеленський виграє від цього. Він, звичайно, буде пояснювати громадськості, що погані депутати ставлять палки в колеса – блокують не тільки кадрові ініціативи, але й всі внесені ним законопроекти. Суспільство спочатку може поставитись до цього з розумінням, а потім перейти до оцінки «поганому танцюристу завжди щось заважає».

До речі, конфлікт з урядом і парламентом вже має яскравий прецедент за часів президентства Віктора Ющенка. Перемогти законодавчий та виконавчий органи влади Віктору Андрійовичу не вдалося. Це мав би бути дуже гарний урок для Зеленського.

Крім того, через відсутність політичного досвіду в Зеленського з великою ймовірністю буде побудована криптократія. Тобто реальною владою володітиме тіньове та приховане коло осіб. Дії та рішення Зеленського будуть визначатися не власними переконаннями, а позицією радників. Коридорами Адміністрації президента буде ходити не один «сірий кардинал». Одним словом, Зеленський буде не суб’єктом, а фактично об’єктом політики.

Зеленський десакралізується через величезне розчарування суспільства

Згідно з соцопитуванням групи «Рейтинг», проведеним 5–10 квітня, Зеленський переможе в другому турі. Він нагадує персонажа Гудвіна з «Чарівника смарагдового міста», який працював у цирку, потрапив до Зеленої країни, і мешканці цієї країни сприймали його за чарівника.

Але Зеленський, як і будь-яка інша людина – не чарівник. Зеленський, на якого проектують свої мрії українці, вийде в реальність і перетвориться на «Попелюшку» в чоловічому роді. Це невідворотно. Бо 52% українців, згідно з соцопитуванням групи «Рейтинг», «очікують покращення ситуації в країні в результаті президентських виборів». А цього не відбудеться.

Війна на Донбасі не закінчиться. Знайти компроміс із Путіним і «зійтися посередині» не вийде – Кремль ще раз нагадає про «громадянську війну» в Україні та необхідність Зеленському домовлятися з черговим «пушиліним». «Перестати стріляти» не вийде. Депутатів, як у серіалі «Слуга народу», Зеленський не розстріляє. Олігархи з їхніми монополіями нікуди не дінуться. «Кінця епохи бідності» не настане. Справедливого покарання топ-корупціонерів за нинішньої судової системи не буде. Дороги ще тривалий час не будуть європейськими. Обіцяних ним зарплат учителям по $4000 не буде.

І люди, наче під струменями крижаної води, будуть стрімко тверезішати. Поки Зеленський буде зустрічатись із лідерами країн світу – Трампом, Меркель, можливо, навіть зі своїм кумиром Болсонару – українці будуть волати: «Він нас зрадив! Де обіцяна країна мрій?»

Хоча Зеленський буде намагатись компенсувати цей негатив гучним піаром. Наприклад, не здивуюсь, якщо одним із перших своїх указів він перейменує Адміністрацію президента та заявить про скорочення бюрократів. Може ще зріжуть паркан біля будівлі та почнуть водити екскурсії, як у Білому домі в США.

Олігарх Ігор Коломойський розправить крила

Не треба розповідати наївні казки про виключно бізнес-партнерство Зеленського з Коломойським на телеканалі «1+1» і нічого більшого. Згідно з розслідуванням програми «Схеми: корупція в деталях», за 2 роки Зеленський 13 разів злітав до Женеви та Тель-Авіва, де мешкає Коломойський. Не кажучи вже про використання Зеленським транспорту та охоронців Коломойського. Їхній взаємозв’зок – це дещо більше, ніж просто партнерство.

Я думаю, Коломойський навіть не буде чекати на потрапляння партії «Слуга народу» до парламенту. І суттєво активізується ще до того часу. Адже відчувши близькість перемоги Зеленського на виборах президента, олігарх вже після першого туру виборів дав інтерв’ю журналістам, у якому без зайвого сорому заявив «нехай повернуть мені $2 мільярди». А наступного дня після цього стало відомо, що Господарський суд Києва прийняв до розгляду позов Коломойського про повернення йому акцій «ПриватБанку».

Чи є трагедія в тому, що цей олігарх розправить крила? Справа в тому, що в нас ще є олігарх Рінат Ахметов, який пречудово себе почуває. У нас є олігарх Віктор Пінчук, який також себе непогано почуває. У нас є олігархи Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін. Країна живе з олігархами вже 28-й рік. Просто розплачується за їхні корупційні «схеми» багатостраждальний український народ.

Таким чином, реалістичний сценарій перших місяців президентства Зеленського не є оптимістичним за своєю суттю. Після пост-модерної виборчої кампанії Зеленський потрапить до жорстких реалій модерну в управлінні державою. Людині, яка ніколи не бачила воду і не вміє плавати, доведеться бовтатися у воді з піраньями. Рейтинг довіри до Зеленського приречений падати зі швидкістю блискавки. Бо навіть ті, хто сприймаються «новими обличчями», не мають протидії від законів розчарування. Їм так само не пробачають відсутності швидких змін.
…

Правда України