Члени праворадикальної партії «Національний корпус», які мітингували в центрі Києва проти розкрадань в оборонному секторі і з вимогами покарати винних, передали свої вимоги до адміністрації президента України і після символічного «поховання корупції» завершили акцію.

Після мітингу на майдані Незалежності демонстранти пройшли на Банкову до будівлі президентської адміністрації. Групу учасників, членів «Національного корпусу» і батьків загиблих на фронті бійців, пропустили в будівлю, де їхні вимоги прийняв заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Сергій Кривонос і пообіцяв передати їх президентові Петру Порошенкові.

Демонстранти також поклали перед лавами спецпризначенців, що охороняли будівлю, поховальні вінки, що мали символізувати «поховання корупції і корупціонерів». Дехто з мітингувальників кидав вінки і квіти у правоохоронців.

Як заявив лідер «Національного корпусу», народний депутат Андрій Білецький (позафракційний), надалі партія змінить тактику протестів і не планує ближчим часом нових акцій на Банковій, а переходить до «боротьби з режимом мародерів по всій країні, регіонах, областях та містах».

За даними поліції Києва, акції радикалів відбулися загалом спокійно, в них узяли участь, за «остаточними підрахунками» поліції, близько шести тисяч осіб; до охорони правопорядку залучали півтори тисячі правоохоронців.

Як повідомив начальник поліції Києва, чи не єдиний інцидент стався, коли учасники жбурляли вінки в лави поліції біля будівлі адміністрації президента – через це подряпини на обличчі зазнала керівниця поліції діалогу. «Людину, яка жбурляла вінок, запросимо до управління поліції і надамо юридичну оцінку її діям», – сказав Крищенко.

У час акції, як і під час кількох попередніх походів радикалів проти корупції в оборонному секторі до будівлі адміністрації президента, самого голови держави там не було. 23 березня Петро Порошенко перебував у робочій поїздці в Чернівецькій області.

Також праворадикали вже неодноразово влаштовували сутички і штовханину на зустрічах Петра Порошенка з людьми з вимогою до президента покарати винних у корупції в оборонній сфері.

Партія «Національний корпус» і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини», члени якого теж беруть участь у вуличних акціях останніх тижнів, належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії «Азов», що почав свій шлях 2014 року як добровольчий батальйон, потім полк, і брав участь у низці важливих боїв проти гібридної агресії Росії на сході України.

В оприлюдненій 13 березня доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус», а також не пов’язана з ним українська націоналістична організація «С14» визнані «групами ненависті», які «вчиняли довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювали напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти».

А в листі до міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, який 15 березня направила йому Група послів країн «Групи семи» на підтримку України, посол Франції, що нині головує у «Групі семи», Ізабель Дюмон від імені всіх семи послів висловила «крайню стурбованість» діями «екстремістських політичних рухів в Україні, насильницькі дії яких непокоять самі по собі». «Вони залякують українських громадян, намагаються узурпувати роль Національної поліції в убезпеченні виборів і шкодять внутрішньодержавній і міжнародній репутації влади України», – мовиться в листі.

Конкретних назв таких рухів у листі не згадано, але саме «Національні дружини», яким як громадській організації Центральна виборча комісія України надала дозвіл мати офіційних спостерігачів на виборах президента України 31 березня, вже прямо заявили, що можуть вдатися до сили на дільницях, якщо будуть вважати, що там відбуваються правопорушення, на які не реагує належним чином поліція. Арсен Аваков у відповідь не раз запевняв, що спроби силового втручання у виборчий процес в Україні будуть припинятися.
…